Notice: Undefined index: HTTP_REFERER in /sata2/home/users/karakuli/www/www.karakuli.kiev.ua/catalog/controller/information/articles.php on line 78 Інститут Pantone вибрав колір 2020 року. Це — «класичний синій»
Головна > Список публікацій > Інститут Pantone вибрав колір 2020 року. Це — «класичний синій»

Інститут Pantone вибрав колір 2020 року. Це — «класичний синій»

Інститут Pantone вибрав колір 2020 року. Це — «класичний синій»

Інститут Pantone вибрав колір 2020 року. Це — «класичний синій»

Розповімо історію цього кольору, що сповнена відкриттів, цікавих і курйозних фактів.

Синій колір
Це — концентричний колір, він присвячує все тільки собі.

Позитивні характеристики:

  • організованість;
  • непохитність;
  • ідеалізм;
  • сила духу.

Негативні характеристики:

  • фанатизм;
  • підпорядкованість.

У цього кольору «немає дна», він ніколи не закінчується, він затягує в себе, п’янить. Однак сила кольору недооцінена. Він створює передумову для глибокого роздуму над життям, кличе до знаходження сенсу, істини. Але! — не дає відповіді в розумінні сенсу життя, вганяє в меланхолію, слабкість. Викликає не почуттєві, а духовні враження. Синій колір — це сталість, завзятість, наполегливість, відданість, самовідданість, серйозність і строгість.

У природі синій пов'язаний із двома великими явищами, які ми бачимо: небо й океан. Деякі вчені вважають, що древні люди могли розрізняти лише чорний, білий і червоний кольори, і вже пізніше побачили жовтий і зелений.

Синій уперше створили древні єгиптяни — він був постійним пігментом для використання в декоративному мистецтві.

 

Єгипетський синій
Виготовляли його з молотого вапняка, змішаного з піском і мінералом з елементами міді – азуритом або малахітом, і потім нагрівали до 800—900 °С. Результатом ставало непрозоре сине скло, яке потім подрібнювали та з’єднували зі згущувачем, зокрема яєчним білком, і отримували довговічні фарби або глазурі.

Цікавий факт: 2006 року вчені виявили, що єгипетський синій світиться під флуоресцентними лампами, а це вказує на те, що пігмент випромінює інфрачервоні промені. Таке відкриття дуже допомогло історикам виявляти колір на древніх артефактах, навіть якщо його було не видно неозброєним оком.

Ультрамарин
Відомий як «справжній синій», лазурит вперше з’явився як пігмент у VI столітті та був використаний у буддійських картинах у Баміане, Афганістан. Колір перейменували в ультрамарин, а на латині — ультрамаринус, що означає «за море», — коли італійські торговці імпортували пігмент до Європи в XIV і XV століттях.

Його глибока королівсько-синя якість зробила ультрамарин дуже затребуваним серед художників середньовічної Європи. Проте, використовувати його могли лише дуже заможні, оскільки колір вважали таким же дорогоцінним, як золото.

Ультрамарин зазвичай застосовували для відтворення лише найважливіших деталей, зокрема синього одягу Діви Марії у «Діви з немовлям з жіночими святами» Жерара Давида.

Ультрамарин залишався дорогим до 1826 року, в якому французький хімік винайшов синтетичний ультрамарин, його назвали «французький ультрамарин».

Цікавий факт: історики-мистецтвознавці вважають, що Мікеланджело залишив свою картину Entombment (1500-01) незакінченою, тому що не міг дозволити собі купувати ультрамарин синій.

 

Синій кобальт
Синій кобальт відносять до VIII та IX століття. Його використовували для фарбування кераміки й ювелірних виробів. Особливо це мало місце в Китаї, де синій кобальт застосовували для оздоблення унікального фарфору з синіми та білими малюнками.

Більш чиста версія синього кобальту на основі оксиду алюмінія була пізніше виявлена французьким хіміком Луї Жаком Тенаром в 1802 році. Комерційне виробництво почалося у Франції 1807 року. Художники, як-от Джозеф Меллорд Уїльям Тернер, Пьер-Огюст Ренуар і Вінсент Ван-Гог стали використовувати новий пігмент як альтернативу дорогому ультрамарину.

Цікавий факт: синій кобальт іноді називають перріш-синім, після того як художник Максфілд Перріш використав його, щоб створити свої чіткі, інтенсивно сині небеса.

Лазурний
У 1999 році компанія Pantone випустила прес-реліз, в якому лазурний проголосила лауреатом на звання «Колір тисячоліття» та «Відтінок майбутнього».

Індиго
Поява нового природнього барвника під назвою «індиго» з рослини Індигофера тинкторія й імпорт його в Європу, потряс всю європейську торгівлю текстилем у XVI сторіччі та послужив каталізатором торгових воєн між Європою й Америкою.

Використання індиго для фарбування текстилю було найпопулярнішим в Англії. Природне індиго в 1880 році замінили синтетичним.

Цей пігмент до нині використовують для фарбування синіх джинсів. Тим не менш, протягом останнього десятиліття вчені довідалися, що бактерії Escherichia coli можуть бути біогенериками для отримання тієї ж хімічної реакції, яку виконує індиго в рослинах.

Цей метод, що називають «біоіндигу», скоріш за все, відіграє важливу роль у виробництві екологічно чистих джинсів у майбутньому.

Забавний факт: сер Ісак Ньютон, винахідник «кольорового спектра», виступав за присутність у веселці кольорів індиго та помаранчевого. І хоч багато інших його сучасників вважали, що у веселці має бути всього п'ять кольорів, Ньютон наполягав на семи різних кольорах — у відповідності з сімома днями тижня, сімома відомими планетами та сімома нотами в музиці.

Темно-синій
Морський синій, найсильніший темний відтінок синього (також відомий як темно-синій) був присутнім в якості офіційного кольору для британських королівських військово-морських мундирів, які носили офіцери та матроси з 1748 року.

 

Прусський синій
Так само відомий як Берлінський Блау, пруський синій випадково був винайдений німецьким майстром Іоганом Яковом Дізбахом. Фактично, Дізбах працював над створенням нового червоного й експериментував з одним із його матеріалів — поташ і з кров’ю тварин.

Вступивши в контакт, ці компоненти замість того, щоб зробити пігмент ще більшим червоним, створили дивовижну хімічну реакцію, в результаті вийшов яскравий синій.

Пабло Пікассо використовував виключно прусський синій пігмент під час свого «Блакитного періоду», а японський художник по дереву Кацушика Хокусай застосовував його для створення своєї знаменитої «Великої хвилі» в Канагаві, а також інших гравюр у його «Тридцяти шести» серіях «Фудзи».

Проте пігмент знадобився не тільки для створення шедеврів.

Цікавий факт: сьогодні пруський синій використовують у формі таблеток для лікування отруєння металами.

Міжнародний Клейн Синій
У погоні за кольором неба французький художник Ів Клейн розробив матову версію ультрамарину, яку він вважав найкращим синім. Він зареєстрував International Klein Blue (IKB) у своїх товарних знаках, і глибокий відтінок став його підписом у періоді з 1947 до 1957 року.

Цікавий факт: Клейн одного разу сказав: «Синій не має розмірів. Він поза вимірами, і може зацікавити глядача за межами самого полотна».

Новий синій

Останнє відкриття: YInMn.

У 2009 році новий відтінок синього випадково був винайдений відомим професором Машем Субраманом і його аспірантом Ендрю Е. Смітом в Університеті штату Орегон. Вивчаючи нові матеріали для виготовлення електроніки, Сміт виявив, що один із його зразків при нагріванні став яскраво-синім.

Назвавши колір YInMn синій, на честь його хімічного складу — ітрія, індія та марганцю, — вони випустили пігмент для комерційного використання в липні 2016-го.

Цікавий факт: YInMn синій був нещодавно доданий до колекції Crayola Crayon.

Згідно з результатами опитування, проведеного в сімнадцяти країнах, синій виявився улюбленим кольором 40 % жителів.

Переглянути весь список Продовжити
Створення сайтів